Ядро отвечает за синтез чего? 1) хлоропластов 2) митохондрий 3) лизосом 4) аппарата Гольджи

Answer 1

вобщем вот нашол) Элементарная структурная и функциональная единица живого организма, способная к самовоспроизведению и развитию. Форма и строение клеток весьма разнобразны. Совокупность однотипных клеток образует ткань. К. различных тканей имеют существенные морфофункциональные различия при сохранении общего строения К. В К. различают оболочку (клеточную мембрану) , цитоплазму с органоидами и включениями и ядро. Цитоплазма — вязкая полужидкая среда клетки, на 90% состоящая из воды. Ядро содержит хромосомы и ядрышко, которое отвечает за синтез рибосомальной РНК. К клеточным органоидам относятся: 1) митохондрии — веретенобразные структуры, в которых происходит синтез АТФ, используемой как источник энергии при внутриклеточных химических процессах; 2) эндоплазматическая сеть (ЭПС) — система тончайших канальцев и уплощенных цистерн. Различают гладкую и шероховатую ЭПС. Гладкая ЭПС играет важную роль во внутриклеточном транспорте веществ, шероховатая — во внутриклеточном синтезе белка; 3) рибосомы — мелкие структуры, в основном содержатся на шероховатой ЭПС и обеспечивают синтез белков и аминокислот; 4) аппарат Голь-джи образование, состояще из уплощенных цистерн, собранных в стопки; обеспечивает хранение и выведение синтезированных в клетке веществ. Аппарат Гольджи значительно развит в клетках различных желез; 5) лизосомы — округлые пузырьки, содержащие различные ферменты, необходимые для внутриклеточного обмена. При участии лизосом происходит очищение К. от вредных веществ и отработанных элементов К. и вирусов; 6) микротрубочки — элементы, составляющие цитоплазматический скелет К, участвуют в транспорте веществ и играют важную роль при е делении. В разных клетках происходит множество специфичных для них химических реакций, некоторые химические соединения образуются только в определенных клетках или внутриклеточных структурах. Так, например, образование соляной кислоты свойственно лишь обкладочным клеткам желудка, а инсулин, играющий важную роль в обмене углеводов, синтезируется в определенных клетках поджелудочной железы. Внутри клетки вся ферментативная система гликолиза осуществляется в цитоплазме, в митохондриях протекают процессы, связанные с биологичес-ким окислением, процессы биосинтеза белка осуществляются в рибосомах, биосинтез липидов — в эндоплазматической сети и т. д. В различных частях К. протекают химически несовместимые реакции. Например, окисление жирных кислот катализируется набором ферментов, локализованных в митохондриях, тогда как синтез кислот происходит с помощью другого фермента, находящегося в цитоплазме. Строение и функции клеток изучает цитология.

Answer 2

Ядро (писіедо) — важлива складова частина клітини. Разом \ цитоплазмою утворює єдину інтегровану систему, яка знахо¬диться у стані динамічної рівно¬ваги. Клітина не може довго існувати без ядра (швидко гине при його видаленні — енуклеа¬ції) , але і ядро теж без цито¬плазми не здатне до самостійно¬го життя. Термін «ядро» нале¬жить Р. Броуну, який вперше застосував його у І 833 р. при описанні рослинних клітин.
Ядро виконує дві групи за¬гальних функцій. Перша пов'я¬зана зі збереженням генетичної (спадкової) інформації серед клітинних поколінь. Це такі функції: підтримання постійної структури ДНК за допомогою так званих репараційних фер¬ментів, які можуть відновити молекулу ДНК після її. ушкод¬жень (у тому числі, радіацій¬них) ; редуплікація молекул ДНК (тобто якісне і кількісне подвоєння генетичного матеріа¬лу) ; розподіл генетичного мате¬ріалу між дочірніми клітинами під час мітозу; рекомбінація ге¬нетичного матеріалу в процесі мейозу. Друга група ядерних функцій стосується реалізації генетичної інформації, тобто полягає у створенні апарату біл¬кового синтезу. До цих функцій належать синтез усіх видів РНК (інформаційної, транспортної, рибосомної) , а також побудова рибосом.
Усі клітини людського орга¬нізму містять ядро, за винятком високоспеціал і'. зонами х клітин крові — еритроцитів, що втра-чають ядро у процесі свого роз¬витку і є без'ядерними. ' Пере¬важна більшість клітин містить одне ядро, але бувають двоядер¬ні клітини (20 % клітин печінки є дво ядерними) , а також бага-тоядерні (наприклад, остеоклас-ти — клітини кісткової тка-нини ) .
За формою ядра найчастіше бувають сферичні, але можуть мати й іншу форму — паличко¬подібну, бобовидну, кільцепо¬дібну, сегментовану. Форма ядра залежить від форми клітини (ви¬довжені клітини гладких м'язів мають видовжене паличкоподіб¬не ядро) ; від кількості включень (ядро жирової клітини набуває сплющеної форми під впливом великої жирової краплі, що зай¬має майже всю клітину) ; розта¬шування органел (форма ядра моноцита бобовидна завдяки розташуванню в місці його за¬глибини центросоми) .
Ядро локалізується завжди у певному місці клітини. Напри-клад, у циліндричних клітинах шлунка, кишки воно займає ба-зальне положення. Розміри ядер від З—4 до 40 мкм. Кожний тип клітини має своє постійне спів¬відношення між об'ємом ядра і цитоплазми. Ця константа но¬сить назву індексуГертві-г а. Згідно значень цього індексу клітини поділяють на ядерні (з великим індексом Гертвіга) та цитоплазматичні (з малим індексом Гертвіга) .
Ядро може бути в двох ста¬нах — мітотичному (під час по¬ділу) та інтерфазному (між по¬ділами) , Останнє називають та¬кож метаболічним ядром, що підкреслює його функціональний стан. У живій клітині і н т є р-фазне ядро виглядає оптично пустим, видно лише ядерце. Структури ядра у вигляді ниточок, зерняток у живій клітині можна спостерігати лише при дії на неї пошкоджуючих агентів, коли клітина переходить у стан так званого паранекрозу (стан на межі життя і смерті) . З цього стану клітина може або повернутися до нормальної жит¬тєдіяльності, або загинути. Мор¬фологічно розрізняють такі змі¬ни ядра при загибелі клітини: каріопікноз (ущільнення) , каріорексис (розпад) , каріолізис (розчинення) . На фіксованому і забарвлено¬му препараті у складі інтерфаз-ного ядра розрізняють ядерну обо¬лонку, хроматин, ядерце та ка-ріоплазму (рис. 1, 8, 1. 9) .