Ищу рассказ для подростков, такой, чтобы все слова в нем начинались на буку В. Кто знает?

Источник вдохновения:
ВІЙНА
Війна… Вогонь… Вкраїнські військові відважно воюють вранці, вдень, ввечері, вночі. Відстоюють волелюбність. Вінницький вчитель Влас - вродливий, врівноважений, відповідальний. Він вповноважений вести військо в Волноваському Водяному – воєвода, воєначальник. Він відмовляється виділяти, вберігає всіх, вірить в всіх.
Влас вхоронив Вдовенка, Верещака, Власенка, Вінніченка, Валявського, Ващеня, Воробця, Волохова, Ващука, Вербицького, Вовка, Васюка, Вітишина… Всі відлетіли. Велика, величезна втрата! Вшанували… Втомленому від втрат військовому вечорами вчуваються вірші Вовка, вислови Власенка.
Вітрюган, віхола… Важкі відрізки відстані: вплав, вповз, все вперед.
Вистріли, вибухи вбивають вкраїнців. Відстрелюються.
Вечорами вберігають вогонь. Власівські вояки вечеряють. Виспівують вкраїнських, вірші вичитують. Вузли вивалюють. В вузлах всяка всячина: вишиванки, витинанки, вирізки важливого, візерунки вималювані вдома. Втішаються…Віхтюк всіх вимальовує. Варвинець військові вислови виписує. Вернеться видрукує.
. Вірченко Володимир - військовополонений. Він втрапив випадково. Володя витримає все, вистоїть, вернеться в Верхньодніпровськ.
… Вінниця. Власова Валя відволікається від виліплювання вареників. Вверх вдивляється, вбачає Власову вишиванку. Виє.
Вивчивши вірш, Власова Валерія вмовкла. Вона вирішила вимолитися. Вклоняється Всевишньому. Вимовляє важливе, волає відчайдушно: «Всевишній, врятуй вкраїнське військо! Врятуй від втрат! Врятуй вітчима Власа! Врятуй Вітчизну! Вбережи від ворога! Вірю. »
Валентина вчуває волання. Вбігає. Втирає Валерію. Виють, волають вдвох.
. В Верхньодніпровську Володині вірні Віра, Віка. Віка втратила вимову. Вперше вересневого вечора ввімкнули Вісті. Вдивляються, вслухаються все.
- Володя! - викликає Віра.
- Врятуйте! Визволіть! - вперше вимовляє в відчаї Вікторія.
Віка - Вірина відрада.
… Всупереч всьому вранці Влас, військо встають, вирушають впритул ворогові. Вони вистоять, визволять, врятують.
Вірмо! Вимолюймо! Вбереже Всевишній українців від ворога.

Наталія МАВДРИК
2 года назад от Виталий Сидоркин

1 ответ

0 голосов
Воскресенье. Весенним вечером восемнадцатилетний Виталий Валерьевич Васечкин, военнонеобязанный водитель, выспавшись, встрепенулся, встал. Встряхнув, вывернул ватник. Выкатил выпавшие высохшие ватрушки. Вот, высвободился всецело, весело вобразив вредину-Валентину. Влюблён? Возможно. Водушевившись, Виталик выбежал в великолепный Васильевский Въезд. Видит - вау! - велосипед валялся! Вот везёт! Ветрено. Велосипед выезжал вверх, вверх, ворча - ввиду ветхости. Валентина Волкова, воспитательница – весёлая вертлявая выскочка…. Ветреная, ввиду временной власти. Вобще-то, врут… Валя внимательная, великодушная, верная Виталию - веками! … Вон, вверху - Валечка! В выгоревшей вишнёвой ветровке Валентина вышла встречать, видя ватник Виталия вдали. Внешность Валентины выразительная, воздушная, вызывающа, волнующая. Веснушки, великолепные волосы, васильковость век. Влюблена? Видимо, влюблена – весьма вероятно. Вся внимание. Вынесла выпивку: вермут, водку, вполне выносимое вино. Вытащила ветчину, винегрет, вырезку, волнушки, вешенки, вареники, вяленую воблу, варенец, вафли. Виноград, вишнёвое варенье в вазочке… Везение, вот везение! Вкушали всё великолепие вдвоём. Вечер выдался волнующий, восхитительный. Воля!
2 года назад от ClarissaDyt5

Связанные вопросы